Оволодіння педагогічною майстерністю доступно кожному педагогові за умови цілеспрямованої роботи над собою. Воно формується на основі практичного досвіду. Але не будь-який досвід стає джерелом професійної майстерності. Таким джерелом є тільки праця, осмислена з точки зору її суті, цілей і технології діяльності.
Педагогічна майстерність – це сплав особово-ділових якостей і професійної компетентності вчителя.
Продиктований потребами сьогоднішнього дня високий рівень вимог до освіти учнів початкових класів може бути реалізований тільки тоді, коли вчитель початкової школи буде високопрофесійним, компетентним фахівцем у своїй області. Такий фахівець повинен не лише сам мати фундаментальну освітню підготовку і володіти професійними знаннями і уміннями, що відповідають рівню сучасної психолого-педагогічної науки. Він повинен усвідомлювати цілі і значення своєї професійної праці в цілісній системі безперервної освіти, бути професійно мобільним, тобто гнучко реагувати на зміни соціальної ситуації розвитку школярів, опановувати нові психолого-педагогічні вимоги до педагогічного процесу і нові педагогічні технології. Це означає, що сучасний учитель початкових класів – це творчий суб’єкт професійної педагогічної діяльності.
Оцінка професійної діяльності педагога в системі початкової освіти може здійснюватися з позиції різних підходів.
Виділимо основні:
- вимоги до особи вчителя як сучасного фахівця в області освіти;
- специфічні вимоги до педагога початкових класів як вчителя і вихователя дітей молодшого шкільного віку;
- система педагогічної культури вчителя
З точки зору першого напряму виділяються дві складові – це компетентність і фундаментальність. Під компетентністю розуміються глибокі професійні знання і загальна ерудиція.Фундаментальність – це глибина знання наукових основ педагогічної діяльності.
Другий напрям, специфічний для початкової школи, включає:
- розуміння місця початкового навчання в системі безперервної освіти (не як «школи грамоти», а як першому ступеню системи безперервної освітньої діяльності, супроводжуючої людину усе свідоме життя);
- знання специфічних вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку (конкретність і образність дитячого мислення; нестійкість уваги, велика рухливість, емоційність і т. д.);
- розуміння значущості роботи з сім’єю. (взаємодія професійного педагога з «не фаховими сімейними вихователями» індивідуальне і групове спілкування з батьками).
Третій напрям – система педагогічної культури вчителя – складається з п’яти компонентів:
- Емоційний компонент – уміння розуміти емоційний стан і мотиви поведінки дітей. (співпереживанню).
- Комунікативний компонент – відкритість для спілкування і співпраці з учнями на уроці і в позаурочній діяльності.
- Конструктивний компонент – організація діяльності дітей і своєї власної діяльності.
- Інноваційний компонент – потреба в інноваційній діяльності, в оновленні професійного досвіду, педагогічний пошук.
- Компонент рефлексії – усвідомлення своєї педагогічної діяльності як головної сфери свого особового самовизначення, самооцінка свого професійного розвитку.
Приведена схема наочно показує, що згідно з цим підходом, компетентність займає одне з підпорядкованих місць в загальній системі вимог до професійних характеристик вчителя початкової школи.
Критерії професійної компетентності вчителя початкових класів
Професійна компетентність вчителя – інтеграційна система професійно-значимих особових властивостей, придбаних педагогом як в процесі загальної і спеціальної освіти, так і на основі практичного досвіду, що забезпечують високий рівень професійної педагогічної діяльності. Під високим рівнем професійної педагогічної діяльності розуміється її ефективність, що відповідає рівню сучасної науки і вимогами сьогоднішнього дня.
Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури дозволив виділити п’ять критеріїв професійної компетентності вчителя початкових класів:
- Загальнокультурний критерій.
- Загальнопрофесійний критерій.
- Комунікативний критерій.
- Особовий критерій.
- Критерій саморозвитку і самоосвіти.
1. Загальнокультурний критерій
Фахівцеві в області освітньої діяльності потрібна хороша загальна освіта, він повинен мати широкі і глибокі знання в різноманітних областях.
Таким чином, виділяють три показники професійної компетентності вчителя за загальнокультурним критерієм:
- загальний кругозір;
- інформованість в області культурних новинок;
- культура мовлення.
2. Загальнопрофесійний критерій
Успішне навчання в початковій школі можливо тільки у тому випадку, якщо вчитель повно і глибоко володіє змістом учбових предметів на рівні сучасної науки, а також, якщо цей зміст відібраний вчителем в чіткій відповідності з поставленою метою.
Показниками педагогічної компетентності вчителя за загальнопрофесійним критеріємможна вважати:
- володіння змістом учбових дисциплін;
- володіння сучасними теоріями і технологіями навчання і виховання;
- знання і реальний облік чинників, що забезпечують успішність педагогічної діяльності.
3. Комунікативний критерій
Професія вчителя відноситься до групи професій в системі «Людина – людина» (Е. А. Климов), тому центральною складовою педагогічної діяльності є спеціально організоване спілкування. Інтерес до світу дитинства, потреба в спілкуванні з дітьми є необхідною передумовою професійного самовизначення вчителя. Ця потреба часто проявляється в прагненні бути наставником малюків, передавати їм необхідний інтелектуальний і моральний досвід, у бажанні опікати і піклуватися про них. Адже дитина молодшого шкільного віку ще не завжди самостійна і самодостатня. Часто вчитель вимушений виступати в ролі «мами», яка завжди прийде на допомогу в скрутну хвилину, підтримає розгубленого малюка, підкаже, як діяти в тій або іншій ситуації.
4. Особовий критерій
Якість професійної педагогічної діяльності, як і в будь-якій іншій діяльності, багато в чому визначається тими властивостями, які має фахівець, що виконує її. Для успішної праці педагогові необхідно володіти безліччю різноманітних особових властивостей і якостей. Можна згрупувати професійно значимі якості педагога по трьох підставах.
Три показники професійної компетентності вчителя за особовим критерієм:
- професійна спрямованість особи: особова зрілість і відповідальність, професійні ідеали, відданість обраній професії;
- наявність специфічних професійних властивостей: організованість, ініціативність, вимогливість, справедливість, гнучкість, інтелектуальна активність, креативність;
- наявність специфічних психофізіологічних властивостей: стійкість нервової системи, високий емоційно – вольовий тонус, хороша працездатність і витривалість до психо – емоційних навантаженням.
5. Критерій саморозвитку і самоосвіти
Професійний педагогічний потенціал вчителя не може бути сформований одного разу і назавжди.
Професійне вдосконалення в процесі накопичення досвіду практичної діяльності повинне здійснюватися на основі критичного і вимогливого відношення педагога до себе і до своєї роботи. Постійне особове і професійне зростання в ідеалі виступає як невід’ємна риса професіоналізму вчителя.
Показниками професійної компетентності вчителя початкових класів за критерієм саморозвитку і самоосвіти можна вважати:
- самокритичність, вимогливість до себе;
- потреба в оновленні теоретичного і практичного досвіду педагогічної діяльності, схильність до інноваційної діяльності;
- дослідницький стиль діяльності
Представлені критерії оцінки професійної компетентності вчителя початкових класів є одним з можливих підходів до аналізу проблеми педагогічного професіоналізму. Цей підхід не претендує на вичерпну повноту і глибину, але в той же час дозволяє розробляти основи для зручної і доступної діагностики професійної компетентності вчителя з опорою на розроблені показники .
Маловисківська ЗШ №
4 І-ІІІ ступенів
ПЛАН САМООСВІТИ
ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ
КЛАСІВ
Дем’янчик Наталії
Миколаївни
„Самоосвіта вчителя
–
якість викладання –
рівень знань, умінь та
навичок учнів».
ПЛАН МОЄЇ САМООСВІТИ
• Моє кредо
• Моя методична
карта
• Моя діагностика
• Методична
проблема, над якою я працюю
• Виховна тема, над
якою я працюю
• Індивідуальний
творчий план
• Мій відкритий
урок
• Відкритий
виховний захід
Педагогічне кредо:
"Щоб мати - треба
вміти, щоб вміти - треба навчитись, щоб навчитись - треба займатись"
Творче кредо:
"Ніколи не зупиняйся на досягнутому, бо житя
- це процес, тому потрібно завжди рухатися вперед"
Життєве кредо:
„Не обіцяй добро чинити людям,
А просто, якщо можеш, то зроби”.
А просто, якщо можеш, то зроби”.
Моя мета: Вчити дітей
вимірювати себе найвищою мірою людської гідності, бачити себе очима
суспільства, вдумливо і вимогливо аналізувати свої вчинки, свою поведінку. Розвивати уміння
"бачити" почуття іншого, "чути" і розуміти радість і біль
оточуючих.
МОЯ МЕТОДИЧНА КАРТА
Прізвище, ім’я, по батькові
|
Дем’янчик Наталія Миколаївна
|
Рік народження
|
23. 07. 1970
|
Освіта
|
Вища
|
Посада
|
Вчитель початкових класів
|
Педагогічний стаж
|
7 років
|
Атестація
|
2015 - 2016 н.р.
|
Нагороди та заохочення
|
•
|
Час і місце проходження
курсової перепідготовки
|
З 07 вересня по 25 вересня 2015 р.
Кіровоградський обласний
інститут післядипломної педагогічної освіти імені Василя Сухомлинського.
|
Затверджую -
Директор школи:__________
Перспективний план
самоосвіти
вчителя початкових
класів Дем’янчик Наталії Миколаївни
на 2015 – 2020 роки
№
|
Тема
|
Навчальний рік
|
|
1.
|
Вивчення
психологічних особливостей учнів 1-го класу. Визначити рівні вихованості
ціннісного ставлення до людини.
|
2015-2016
|
|
2.
|
Розробити
програму з проблеми: «Пріоритетні напрямки виховання особистості на уроках
читання»
|
2016-2017
|
|
3.
|
Визначення факторів та чинників, що впливають на
підвищення ефективності процесу виховання у молодших школярів ціннісного
ставлення до людини .
|
2017-2018
|
|
4.
|
Підготовка
учнів до державної підсумкової атестації
|
2018-2019
|
|
5.
|
Приймати
участь в науково-практичних конференціях.
|
2019-2020
|
Затверджую -
Директор школи:__________
Річний план
самоосвіти
вчителя початкових
класів Дем’янчик Наталії Миколаївни
над проблемою: «Пріоритетні напрямки виховання особистості на уроках читання»
№
|
Тема
|
Навчальний рік
|
|
1.
|
Розробити програму з проблеми:
«Пріоритетні напрямки виховання
особистості на уроках читання»
|
2015 - 2016
|
|
2.
|
Приймати
участь у серпневій конференції учителів початкових класів.
|
2015 - 2016
|
|
3.
|
Організувати
роботу педагогічної майстерні з проблеми: «Виховання ціннісного ставлення до людини у молодших
школярів у навчально-виховному процесі».
|
2015 – 2016
Згідно програми
|
|
4.
|
Брати
участь у роботі ШМО
|
Згідно графіку
|
|
5.
|
Брати
участь у науково-практичних конференціях.
|
жовтень 2016
|
|
6.
|
Друкувати
статті у фахових журналах з досвіду роботи.
|
2015 -2016
|
|
7.
|
Формувати
навички роботи у парі (групі) в учнів 1-го класу.
|
2015 -2016
|
|
8.
|
Підбір
та обговорення ситуації морально-етичного спрямування з учнями 1–го класу.
|
2015 -2016
|
|
9.
|
Підбір
тексти для читання з батьками та учнями.
|
2015 -2016
|
ДІАГНОСТИЧНА КАРТА
№
|
Основні
напрями
діяльності
педагога
|
Потребує
методичної
допомоги
|
На
достатньому рівні
|
|
1.
|
Комплексне планування виховання,
навчання і розвитку учнів
|
|||
2.
|
Вміння планувати урок на основі
психологічних особливостей класу
|
|||
3.
|
Методи активізації пізнавальної
діяльності
|
|||
4.
|
Особистісно - зорієнтоване навчання
|
|||
5.
|
Оптимальний вибір типу і структури
уроку
|
|||
6.
|
Розвиток творчих здібностей учнів‚
творчого мислення
|
|||
7.
|
Гуманізація стосунків з дітьми
|
|||
8.
|
Робота з обдарованими дітьми
|
|||
9.
|
Ступінь впливу вчителя на учнів
|
|||
10.
|
Нестандартні форми уроку
|
|||
11.
|
Використання принципів нових
технологій
|
|||
12.
|
Науковий рівень викладання предметів.
Основні напрями діяльності педагога.
|
|||
13.
|
Самоосвіта
|
|||
14.
|
Ведення шкільної документації
|
|||
15.
|
Курсова перепідготовка, виконання до- і
післякурсових завдань
|
ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ТВОРЧИЙ ПЛАН
№
|
Розділи
|
Зміст роботи
|
|
1.
|
Підвищення фахового
рівня
|
Курсова
перепідготовка (вересень – 2015 р.)
|
|
2.
|
Науково-методична
робота з предмета.
Інноваційні технології
|
||
3.
|
Позакласна робота з
предмета
|
Години
спілкування (відповідно виховного плану на 2015 – 2016 н.р.)
Апробація
програми та методики „Виховання ціннісного ставлення до людини у молодших
школярів у навчально-виховному процесі” з учнями початкових класів.
Екскурсії
з учнями по місту та за межі області, з метою вивчення рідного краю.
Проведення
свят: „Новорічний ранок”, „Свято для любих матусь”, „Свято зустрічі весни”.
|
|
4.
|
Вивчення та
запровадження
передового
педагогічного досвіду.
|
||
5.
|
Підвищення
психолого-
педагогічного рівня
|
Самостійна
робота з фаховими джерелами інформації: газетами, журналами, інтернетом.
|
|
6.
|
Творча робота з
класом, батьками.
|
Розробити та апробувати програму „Підвищення
психолого-педагогічної культури батьків для виховання у дітей ціннісного
ставлення до людини”
Батьківський
консиліум. Аукціон добрих слів (для батьків і для учнів).
Батьківські
збори. Тренінги.
|
Немає коментарів:
Дописати коментар